21.11.01Українці завжди шанобливо ставились до свого минулого, яким би воно не було – славним чи трагічним. Саме пам’ять та повага робить нас тими, ким ми є. Тож щорічно у четверту суботу листопада вся наша нація у скорботній молитві схиляє голову та запалює на підвіконнях свічки, вшановуючи пам’ять невинних жертв 1932-1933 років.

24 листопада студенти 33 ПО(а) групи під керівництвом куратора Донченко Ю.В. провели відкритий урок-реквієм під назвою «Без війни, без вини…»

У ході заняття було пригадано жахливі події 30-хх років минулого століття: голод, страждання, смерть та навіть канібалізм. Студенти проявили неабияку цікавість: було проведено дослідження, результати якого показали, скільки людей вмирали щодня, щогодини та навіть щохвилини! Страшні цифри лягли на долю нашої країни…

Кожен вірш, зачитаний під час виховної години, був пронизаний жалем та скорботою. Варто відмітити, що також було інсценізовано уривок з роману В.Барки «Жовтий князь», який вкотре нагадав про страшні картини штучного голодомору в Україні.

Пам’ятаючи страшні 1932-1933 роки, ми повинні зробити все для того, щоб ніколи більше не допустити подібної трагедії у майбутньому.