Щорічно, 21 лютого, у всьому світу святкують Міжнародний день рідної мови, свято, яке почали відзначати досить недавно. Воно було встановлено у листопаді 1999 року під час тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, маючи на меті захист мовної та культурної різноманітності.
Історія цього святкового дня має трагічне коріння. 21 лютого 1952 року в Бангладеші владою було жорстоко придушене повстання проти заборони на використання бенгальської мови в країні. Для Бангладешу це стало днем пам’яті загиблих за свою рідну мову. Важливість нових знань, цінностей, що передаються від покоління до покоління, та пам’ять про своє коріння — все це пов’язано із рідною мовою.
Мовну ідентичність нашої солов'їної намагалися ліквідувати більше, ніж будь-яку іншу мову. Як стверджує Ліна Костенко: «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирають мову».
Тож кожного 21 лютого усі учасники освітнього процесу Білоцерківського гуманітарно-педагогічного фахового коледжу вітають своїх рідних та друзів з Днем рідної мови — української мови, маючи на меті віддати їй шану, зберегти єдність та міцність українського народу, які починаються саме з мови. Відбувається це за допомогою щорічного онлайн-челенджу «Ллється мова українська у нашій родині». Усі охочі мають змогу зачитати поезію про мову разом із членами власної родини, друзями, одногрупниками тощо.
Тож нехай і надалі передається українська мова із покоління в покоління, не забувається та вдосконалюється. Зберігайте рідну мову та бережіть!