«… допоки є такі люди, Україна не помре!» (Л. Лук’яненко)
Роль дисидентів-шістдесятників надзвичайно велика, бо саме ці люди наблизили незалежність України. Про них говорили: «ті, що роблять те, чого не можна». Більшість дисидентів пройшли арешти, в’язниці і табори, а ті, хто залишився на волі, не служили радянським ідеям, вони захищали не тільки українську мову і культуру, вільну думку, слово, але й права людини і нації, відстоювали національне питання.
Саме тому у рамках декади педагогічної майстерності викладачів циклової комісії суспільних дисциплін 27 лютого 2024 року Наталією Бреус було проведено відкрите навчальне заняття з історії України для студентів 22ПО(а) групі на тему «Зародження дисидентського руху в Україні».
У ході заняття здобувачі освіти визначали сутність і значення дисидентського руху, охарактеризували особливості його зародження в Україні, визначили власну позицію щодо питання про системну кризу радянського суспільства, зв’язки між цими процесами та особливостями політичного життя й суперечливими явищами у культурі та духовному житті в Україні.