23 травня 2024 року в читальній залі для здобувачів освіти 13 ПО(ф) групи бібліотекарі Алла Ковтун та Тетяна Шелест спільно з викладачем української мови та літератури Галиною Бородійчук провели годину пам’яті безвинно звинувачених. Щороку у третю неділю травня Україна відзначає День пам'яті жертв політичних репресій. З метою привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України у цей день вшановують людей, які загинули або зазнали тортур і ув'язнення в таборах через політичні переконання, які не мали можливості справедливого суду і були знищені радянською репресивною машиною. Наслідками комуністичного терору в Україні стало знищення політичної, мистецької та наукової еліти, деформація суспільних зв’язків, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій, поширення суспільної депресії й денаціоналізація.
Незаконність Великого терору визнали ще за часів СРСР після смерті Й. Сталіна. У 1991 році, в останні місяці існування УРСР, було ухвалено Закон «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні». Відповідно до вимог Закону органами прокуратури та судами впродовж 1991–2001 років було реабілітовано 248 тис. 810 громадян, відмовлено в реабілітації — 117 тисячам 243 особам. У 2015 році Україна засудила злочини комуністичного тоталітарного режиму Законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганд їхньої символіки»…
Документальний фільм “Репресії в Україні в 1920-70 роках. Пишемо історію” та книжково-інформаційна виставка «Репресії: документи і пам’ять» спрямовані на відродження національної пам'яті, яка висвітлює питання щодо жертв політичних репресій, утвердження нетерпимості до будь-яких проявів насильства проти людства.
Терор і знищення українців продовжується і зараз. Це безневинні жертви кривавих подій Майдану, де боронилась правдива Незалежність, це анексія Криму та окупація Донецької та Луганської областей, це рашистсько-українська війна, яка триває зараз. Бо як і 100 років тому, незалежна процвітаюча держава Україна є найбільшим подразником для північного сусіда.
Без минулого немає майбутнього. Ми згадуємо минуле, знаємо і пам’ятаємо полеглих героїв. Як пам’ятають їх батьки, коли розмовляють зі світлиною сина і дуже шкодують, що не встиг одружитися та немає продовження роду. Як пам’ятає вдова, коли спогади рвуть душу і серце, коли, ледь стримуючи сльози, уклавши спати дітей, обіймає речі чоловіка, щоб вловити знайомий запах та поринути у спогади.
Не згасне народ, що по вільній стежині ітиме до щастя, тепла й доброти.
Лише Батьківщина, лише Україна всіх нас приведе до святої мети!
 |
 |
 |
 |
 |
