Щорічно в Україні у четверту суботу листопада вшановують пам'ять жертв Голодоморів. Традиційно у цей день українці запалюють свічку у себе на підвіконні. Загальнонаціональна хвилина мовчання настає о 16 годині.
Ініціатором проведення акції "Запали свічку пам'яті" є американський історик, дослідник Голодомору в Україні Джеймс Мейс. Уперше про свій задум він розповів у колонці "Свіча у вікні", яку опублікували в газеті "День" 18 лютого 2003 року.
"Хочу запропонувати акт національної пам’яті, доступний кожному: у Національний день пам’яті жертв 1933-го (у четверту суботу листопада) визначити час, коли кожен член цієї нації, де майже кожна родина втратила когось із близьких, запалить у своєму вікні свічку в пам’ять про померлих", – заявив тоді Мейс.
До такої ідеї історика підштовхнув офорт-автопортрет Тараса Шевченка зі свічкою, який той одного разу побачив. "Джеймс хотів, щоб церемоніали стали більш людяними. Щоб головними були не чиновники, а люди", - стверджувала його дружина.
І йому допоміг "Кобзар" Шевченка. Одного разу Мейс прийшов додому і попросив почитати його. Коли побачив офорт, на якому молодий Шевченко тримає свічку, сказав: "От що нам потрібно. Нам потрібна не людина на трибуні, а людина зі свічкою", – згодом згадувала дружина Джеймса Наталія Дзюбенко-Мейс.
За її словами, історик боявся, що навіть у самостійній Україні вшанування жертв Голодомору матиме "совдепівський" підхід зі стандартним покладанням квітів і хвилиною мовчання.
"Давайте цього дня поставимо на підвіконня запалену свічку, щоб згадати мільйони розстріляних, померлих від голоду (на початку 2000-х у День пам'яті жертв Голодоморів також вшановували жертв політичних репресій). Багато хто з них не встиг залишити на цій землі свого прямого продовження – синів та доньок", – закликав українців Мейс.
Трохи більше як через рік після смерті дослідника українці почали втілювати у життя його задум вшанування пам'яті жертв Голодомору, запалюючи свічки на підвіконнях у четверту суботу листопада. Щорічно до цієї акції долучаються і здобувачі освіти, викладачі Білоцерківського гуманітарно-педагогічного фахового коледжу.
Нехай палаючі вогники свічок будуть знаком того, що жертв Голодоморів не забуто, що й вони мають нащадків, які їх пам'ятають.
 |
 |
 |
 |
 |
 |
